5. Батько сиротам і суддя вдовам Бог у сьвятому домі своїм.
6. Одиноким дає Бог жити вкупі в одній домівцї, закованих виводить на волю до щастя; ворохобникам же дає місце в пустинї.
7. Боже! Як ійшов ти поперед твого народу, як переходив пустиню,
8. Тремтїла земля - і небеса клянули перед Богом - сам Синай перед Богом, Богом Ізраїля.
9. Дав линути животворному дощеві, о Боже; ти кріпив наслїддє твоє, коли воно томилось.
10. Племя твоє осїло там; в добротї твоїй, Боже, приготовляв ти для бідного.
11. Господь прорік слово, і було вістовниць велика сила.
12. Царі з військами втїкали, вони втїкали, а хто обняв домівку, паював здобич.
13. Коли ви й впокоїтесь по вівчарнях, то маєте бути, як крила голубки, сріблом покриті, котрих пірє золотом сяє.
14. Як Всемогущий розсипав царів на землї, побілїла, як снїг, на Цальмонї.
15. Гора Базанська, гора Божа, щоглами багата гора Базанська.
16. Чого ви, гори-бескиди, споглядаєте завидно на гору, котру взяв Бог на домівку для себе? Господь жити ме там по віки.
17. Колесниця Божа двічі десять тисяч, тисячі і знов тисячі; Господь між ними - Господь живущий у сьвятинї Синая.
18. Вийшов єси на гору, ти забрав в неволю бранцїв; приняв дари для людей, і навіть для противних твоїй волї, щоб Господь Бог мав оселю.
19. Благословен Господь! День в день щедрить нам Бог нашого спасення.
20. Бог наш, Бог спасення, і в руках Господа Бога збавленнє від смертї.
21. Річ певня, що Бог розтрощить голову ворога свого, косматий лоб того, хто закостенїв в гріхах своїх.
22. Господь сказав: Приверну їх із Базан-гори, приверну з безоднї моря,