8. Рад би чим скорше втїчи від вітру буйного, від бучі.
9. Запропасти їх, Господи, розрубай на двоє язики їх; бо насильства і сварки бачив я в городї.
10. День і ніч обходять його на мурах його; та в серединї його нещастє і кривда.
11. Роблять пакостї один одному, гнобленнє і зрада не щезають з їх улицї.
12. Бо се не ворог, що глузує з мене, ато перетерпів би я; та й не мій се ненавидник, що надо мною виноситься, а то не зважав би я на него;
13. А ти, чоловіче, рівня менї, мій довірник і мій знакомий,
14. З котрим ми довірчиво сходились, і до дому Божого вкупі з народом ходили.
15. Погибіль на них; живцем нехай проваляться під землю, бо пакостї в домівцї їх, в серединї їх.
16. Кличу до Бога, і Господь спасає мене.
17. Вечером і вранцї і в полудень мушу стогнати, і він чує мій голос.
18. Він вибавив душу мою в бою проти мене; було бо їх багацько проти мене.
19. Почує Бог і покорить їх, він на престолї од віку; нема бо в них поправи, не бояться вони Бога.
20. Піднїс руки свої на тих, що спокійно з ним жили; він зложив заповіт свій.
21. Губи його маснїйші, як сметана, а в серцї його війна; гладші слова його над оливу, а вони - обнажені мечі.
22. Спустись на Господа з твоїм оберемком, і він піддержить тебе; не допустить він нїколи, щоб праведник захитався.
23. А ти, Боже, провалиш їх в яму погибелї: люде кровожадні і зрадники не дожиють половини віку свого. Я ж буду вповати на тебе.