10. День і ніч обходять його на мурах його; та в серединї його нещастє і кривда.
11. Роблять пакостї один одному, гнобленнє і зрада не щезають з їх улицї.
12. Бо се не ворог, що глузує з мене, ато перетерпів би я; та й не мій се ненавидник, що надо мною виноситься, а то не зважав би я на него;
13. А ти, чоловіче, рівня менї, мій довірник і мій знакомий,
14. З котрим ми довірчиво сходились, і до дому Божого вкупі з народом ходили.
15. Погибіль на них; живцем нехай проваляться під землю, бо пакостї в домівцї їх, в серединї їх.