14. Жертвуй Богу хвалу, і віддай Всевишньому обіти твої!
15. І клич мене в день тїсноти; я визволю тебе, і ти прославиш мене.
16. До грішника ж говорить Бог: Чого ти говориш про устави мої, і носиш в устах твоїх завіт мій?
17. Ти ж зненавидїв докір, і кинув слова мої позад себе.
18. Бачив ти злодїя, то й радо приставав до його, і з перелюбниками ти накладав;
19. Губам твоїм дав ти волю до злого, а язиком твоїм ковав зраду.
20. Ти сидїв там і виговорював проти брата твого, ти кидав безчесть на сина матері твоєї.
21. Таке ти творив і я мовчав; ти думав, я рівня тобі. Я покараю тебе, і перед очі твої поставлю гріхи твої.
22. Зрозумійте ж се, ви, що забули Бога, ато зловлю вас, і нїхто не спасе вас.
23. Хто жертвує хвалу, прославляє мене, і хто справляє дорогу, тому дам побачити спасеннє Боже.