2. Сини людські як і сини мужів - старшин, разом багаті і вбогі.
3. Уста мої скажуть мудре слово, і думкою серця мого помножу розум.
4. Прихилю ухо моє до притчі, при гуслях відкрию загадку мою:
5. Чому б то мусїв я боятись в день лиха, як обгорне мене несправедливість тих, що на здогін за мною,
6. Котрі вповають на свої достатки, і великостю багацтва свого величаються.
7. Нїколи не здолїє чоловік спасти брата свого, і не зможе дати викуп за него,
8. (Бо дороге спасеннє душі їх, і тому мусить понехати на віки.)
9. Щоб він жив на віки, і не бачив зотлїння.