19. Хоч ти розтер нас на місцї людожерів, і покрив нас тїнню смертї.
20. Коли б ми забули імя Бога нашого і простягли руки наші до бога чужого.
21. То чи не провідав би се Бог? Знає бо він тайни серця.
22. Але ж задля тебе вбивають нас цїлий день, вважають нас, як овечок на зарізь.
23. Пробудися! Чого спиш, Господи? Встань, не відкидай нас на віки.