8. Нехай погибель спогонить його, щоб і не стямивсь, коли, - і сїтка його, котру заставив тайно, нехай зловить його; нехай він впаде до неї на погибель.
9. А душа моя зрадується в Господї, і звеселиться від його спасення!
10. Всї костї мої скажуть: Господи! Хто рівня тобі? Тобі, що вирятував бідного від того, хто сильнїйший як він; мізерного і бідолашного від грабителя його!
11. Встають несправедливі сьвідки, допитують в мене, про що я не знаю.
12. Добро віддячують менї злом; осиротїла душа моя.
13. А я, коли вони нездужали, надягав волосїнну плахту, смиряв постом душу і молитва моя верталась до грудї моєї;
14. Як для друга або брата, так я побивався; як за матїрю падкуючи, так я в журбі хилився.
15. Коли ж я кульгаю, вони втїшаються, зібравшись; злоріки зібрались проти мене, і я не знав про них; вони озьвірились на мене, і нема їм впину.
16. Вкупі з мерзенними брехунами скреготали вони зубами.
17. Господи, як довго будеш придивлятись? Верни душу мою з спустошення їх, від левчуків одинокую мою!
18. Буду прославляти тебе перед великим збором, величати проміж громадним людом.
19. Не допусти, щоб втїшались надо мною ті, що ворогують на мене без причини, щоб прижмурювали очі ті, що ненавидять мене безвинно.