8. Нехай погибель спогонить його, щоб і не стямивсь, коли, - і сїтка його, котру заставив тайно, нехай зловить його; нехай він впаде до неї на погибель.
9. А душа моя зрадується в Господї, і звеселиться від його спасення!
10. Всї костї мої скажуть: Господи! Хто рівня тобі? Тобі, що вирятував бідного від того, хто сильнїйший як він; мізерного і бідолашного від грабителя його!
11. Встають несправедливі сьвідки, допитують в мене, про що я не знаю.
12. Добро віддячують менї злом; осиротїла душа моя.
13. А я, коли вони нездужали, надягав волосїнну плахту, смиряв постом душу і молитва моя верталась до грудї моєї;
14. Як для друга або брата, так я побивався; як за матїрю падкуючи, так я в журбі хилився.