11. Став я посьміховиском не то що для всїх ворогів моїх, а й надто ще більше для сусїдів моїх, і страшилом для знакомих моїх; хто бачить мене на улицї, той втїкає від мене.
12. Забуто мене в серцї, як помершого; став я наче розбита посудина.
13. Чув бо я брехню від багацько людей - кругом пострах - як всї змовлялись проти мене; вони чигали на життє моє.
14. Я ж, я вповав на тебе, Господи, я казав: ти єси Бог мій!
15. Днї мої в руках твоїх; вирятуй мене з рук ворога мого і від гонителїв моїх!
16. Сьвіти лицем твоїм на слугу твого, спаси мене по милостї твоїй!
17. Господи, не допусти сорому на мене, бо я призвав тебе на поміч! Побий соромом беззаконних, нехай в пеклї нїміють!
18. Зацїпи уста брехливі, що в гордостї і зневазї верзять мерзоту проти праведника!
19. Як велика доброта твоя, що зберіг єси для боящихся тебе, що явив перед синами людськими людям, що вповають на тебе.
20. Ти сховаєш їх у сховку перед лицем твоїм від заговорів людських; ти сховаєш їх у домівцї від язиків сварливих.
21. Благословен Господь! Бо чудно явив він на менї милість свою в оборонному містї.
22. Сказав я, правда, в переляку: Я відлучений від очей твоїх; та все ж таки ти почув голос мого благання, як я взивав до тебе.