41. Підняли вони зойк, - та не було кому рятувати їх, - до Господа, а він не вислухав їх.
42. І я розбиваю їх як порох перед вітром; як сьміттє з улицї, викинув їх.
43. Ти спас мене від бунту людей, ти поставив мене головою над народами, менї служить народ, котрого не знав я перше.
44. Почувши тілько, вже стали послушними менї; сини чужоземні піддались менї, піддобруючись.
45. Сини чужоземні злякались, і тремтїли в замках своїх.