Псалми 139:8-18 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

8. Зійшов би я на небо, - ти там єси; спочив би я під землею, і там ти єси.

9. Взяв би я крила в зорі ранньої, та й на самому краю моря осївся,

10. І туди б рука твоя провела мене, і правиця твоя попала.

11. І сказав би я: Тьма таки покриє мене, то й в ночі стане сьвітло кругом мене.

12. І тьма не затьмить перед тобою, і ніч яснїє як день; тьма - одно що сьвітло.

13. Ти сотворив внутро моє; ти зложив мене в утробі матері моєї.

14. Прославляю тебе за те, що дав снагу менї предивну. Дїла твої чудесні, душа моя добре се знає.

15. Не були втаєні костї мої перед тобою, коли в тайнї постав я, як тая грудка в долїшнїх місцях землї штучно зложена.

16. Очі твої бачили зародок мій, і в книзї твоїй все було записано; минали днї, як костї творились, від часу того, як ще нї одної не було.

17. Як любі для мене думки твої, Боже! Як велика безлїч їх!

18. Полїчив би, та більше їх, як піску. Пробуджаюсь, і я ще з тобою.

Псалми 139