11. І сказав би я: Тьма таки покриє мене, то й в ночі стане сьвітло кругом мене.
12. І тьма не затьмить перед тобою, і ніч яснїє як день; тьма - одно що сьвітло.
13. Ти сотворив внутро моє; ти зложив мене в утробі матері моєї.
14. Прославляю тебе за те, що дав снагу менї предивну. Дїла твої чудесні, душа моя добре се знає.
15. Не були втаєні костї мої перед тобою, коли в тайнї постав я, як тая грудка в долїшнїх місцях землї штучно зложена.
16. Очі твої бачили зародок мій, і в книзї твоїй все було записано; минали днї, як костї творились, від часу того, як ще нї одної не було.
17. Як любі для мене думки твої, Боже! Як велика безлїч їх!
18. Полїчив би, та більше їх, як піску. Пробуджаюсь, і я ще з тобою.
19. О коли б ти, Боже, погубив беззаконника! І ви, людожери, відступіться геть від мене!..
20. Та ворогів твоїх, що згадують тебе для беззаконня, що за марним ганяють.
21. Чи не мати менї ненавистї проти тих, що тебе ненавидять, і не гидитись тими, що проти тебе встали?
22. Повною ненавистю ненавиджу їх; вони вороги в мене.