Псалми 132:5-17 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

5. Поки не знайду для Господа оселї, дому для Бога Якова!"

6. Ось ми чували про неї в Ефратї, знайшли її на полях Яарських*.

7. Ходїмо, ввійдемо до дому його, поклонимось у підніжя ніг його!

8. Встань, Господи, поступи на місце спокою твого, ти і скеня сили твоєї.

9. Сьвященники твої нехай правдою зодягнуться, а угодники твої нехай торжествують!

10. Задля Давида, слуги твого, не відсилай від себе лице помазанця твого!

11. Клявся Господь Давидові правдою, не відступить він від неї: З плоду тїла твого посаджу на твоїм престолї.

12. Коли сини твої хоронити муть заповіт мій і велїння мої, котрих навчу їх, то й сини їх по всї часи седїти муть на твоїм престолї.

13. Бо Господь вибрав собі Сиона, бажав його собі за оселю.

14. Ось місце мого вічного спокою; ту оселюся, бажав бо я того.

15. Буду щедро благословити їду його, вбогих його хлїбом до сита нагодую.

16. Сьвященників спасеннєм зодягну, і побожні люде його радуватись будуть.

17. На тому місцї дам рости рогові Давида; я приготовив сьвітильника для помазанця мого.

Псалми 132