Псалми 119:78-95 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

78. Допусти сором на бутних! Вони бо понижили мене безвинно; я промишляю про велїння твої.

79. Нехай обернуться до мене, хто сьвідчення твої знає.

80. Серце моє нехай буде без докору в уставах твоїх, щоб не осоромитись менї. Каф.

81. Душа моя тужить за спасеннєм твоїм, я вповаю на слово твоє.

82. Очі мої виглядають слова твого, я кажу: коли потїшиш мене?

83. Я бо став, мов шкурлат у димі; уставів твоїх я не забув.

84. Чи довгий ще вік слузї твому? Коли зробиш суд над гонителями моїми?

85. Бутні люде копали яму для мене, вони, що не ходять по закону твому.

86. Всї заповідї твої правда. Вони безвинно нападають на мене; допоможи менї!

87. Мало, що не знищили мене на землї; я ж не покинув заповідей твоїх.

88. Оживи мене по милостї твоїй, і буду хоронити сьвідченнє уст твоїх! Ламед.

89. На віки, Господи, слово твоє стоїть твердо на небесах.

90. З роду в рід правда твоя; ти утвердив землю, і вона стоїть твердо.

91. По твоїй волї стоїть все до днешного дня, всї бо речі тобі служять.

92. Як би не закон твій, моя роскіш, я в бідї моїй пропав би.

93. Нїколи не забуду приказів твоїх; ти бо ними оживив мене.

94. Я твій, спаси мене! Бо я сповняв повелїння твої.

95. Засїли на мене беззаконники, щоб погубити мене; я ж на сьвідчення твої зважаю.

Псалми 119