41. І пошли менї милість твою, Господи, твоє спасеннє після слова твого!
42. Тодї дам відповідь кепкуючим з мене, бо я вповаю на слово твоє.
43. І не відбери зовсїм слова правди від уст моїх! Бо я вповаю на присуди твої.
44. І хоронити му закон твій, без устанку, все і по віки.
45. І буду ходити по широкому просторі; бо я шукав заповідей твоїх.
46. І перед царями говорити му про сьвідчення твої і не посоромлюсь.
47. І мати му роскоші у заповідях твоїх, любих менї.
48. І простирати му руки мої до заповідей твоїх, любих менї; і про встанови твої промишляти му. Заїн.
49. Спогадай слова до слуги твого, на котре казав менї вповати!
50. Се ж одрада для мене в горю моїм, що слово твоє оживляло мене.
51. Бутні над міру посьміялись з мене; та я не відхилився від закону твого.
52. Споминаю, Господи, суди твої одвічні, і даю серцю обраду.
53. Обгорнув мене гнїв великий на беззаконних, що закон твій покинули.
54. Устави твої були пїснями для мене в стороннїй оселї моїй.