20. Втомилась душа моя від щоденного бажання за присудами твоїми.
21. Ти погрозив бутним, проклятим, що відступають від заповідей твоїх.
22. Одверни від мене сором і зневагу! Бо я хоронив сьвідчення твої.
23. І князї засїдають, змовляються проти мене; слуга ж твій про устави твої промишляє.
24. Сьвідчення твої моя роскіш, моя рада. Далет.
25. До пороху пристала душа моя; оживи мене по слову твому.
26. Про дороги мої росказав я, і ти вислухав мене; навчи мене уставів твоїх!
27. Дай зрозуміти дорогу росказів твоїх, і буду промишляти про дивні дїла твої.
28. Ниє душа моя від смутку; піддвигни мене, по слову твому!
29. Одверни від мене дорогу льживу, і закон твій даруй менї!
30. Вибрав я дорогу вірностї, твої присуди поставив перед собою.
31. Я пристав до сьвідчень твоїх; Господи, не дай осоромитись менї!
32. Пійду дорогою твоїх заповідей, коли зробиш простір серцю мому. Ге.
33. Навчи мене, Господи, дороги уставів твоїх, і додержу її до кінця життя.