139. Ревність моя сушить мене, напасники бо мої забули слова твої.
140. Слово твоє випробоване, і любе слузї твому.
141. Малий я і мізерний; та не забув приказів твоїх.
142. Справедливість твоя, вічна справедливість, і закон твій правда.
143. Скорбота і горе постигли мене; та заповідї твої роскіш моя.
144. Справедливість сьвідчень твоїх вічна; дай менї зрозуміннє, і жити му! Коф.
145. З цїлого серця кликав я; вислухай мене, Господи! Устави твої хоронити му.
146. До тебе кликав я; спаси мене і сьвідчення твої сповняти му.
147. Перед досьвітом вставши, благав я; вповав на слово твоє.