Псалми 119:13-26 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

13. Устами моїми звіщав я присуди уст твоїх.

14. Дорогами сьвідчень твоїх я більш любувався, як найбільшим багацтвом.

15. Про заповідї твої буду промишляти, і стежок твоїх пильнувати.

16. В уставах твоїх моє милуваннє; не забуду слова твого. Гімель.

17. Твори милість слузї твому, і буду жити і слово твоє хоринити!

18. Отвори очі мої, і побачу дива закону твого!

19. Я стороннїй на землї, не крий від мене заповідей твоїх!

20. Втомилась душа моя від щоденного бажання за присудами твоїми.

21. Ти погрозив бутним, проклятим, що відступають від заповідей твоїх.

22. Одверни від мене сором і зневагу! Бо я хоронив сьвідчення твої.

23. І князї засїдають, змовляються проти мене; слуга ж твій про устави твої промишляє.

24. Сьвідчення твої моя роскіш, моя рада. Далет.

25. До пороху пристала душа моя; оживи мене по слову твому.

26. Про дороги мої росказав я, і ти вислухав мене; навчи мене уставів твоїх!

Псалми 119