6. Тодї взивали до Господа в тїснотї своїй, і він визволяв їх з біди їх.
7. І він проводив їх правою дорогою, щоб прийти до людяного міста.
8. Да славлять Господа за милість його, і чудеса його над синами людськими!
9. Він бо наситив душу прагнущу, й голодуючу душу сповнив добром.
10. Седїли вони в тьмі і в тїнї смертї, сковані нуждою і желїзом,