4. Вони блукали в пустинї, по степових шляхах, не знайшли місця собі на оселю.
5. Терплючи голод і смагу, вони томились душею.
6. Тодї взивали до Господа в тїснотї своїй, і він визволяв їх з біди їх.
7. І він проводив їх правою дорогою, щоб прийти до людяного міста.
8. Да славлять Господа за милість його, і чудеса його над синами людськими!
9. Він бо наситив душу прагнущу, й голодуючу душу сповнив добром.
10. Седїли вони в тьмі і в тїнї смертї, сковані нуждою і желїзом,