39. Часами стає їх меньше, і вони хиляються від неволї, горя і нещастя.
40. Він кидає сором на князїв, і велить їм блукати в безлюддї і в безвіддї;
41. Бідного він з нужди видвигає, і роди його, як стадо, розмножує.
42. Щирі серцем побачать се і звеселяться, і всяка несправедливість зацїпить уста свої.
43. Хто мудрий, той замітить ті речі, і нехай зрозуміють милостї Господнї.