27. Мотаються, хиляються, як чоловік пяний, поникла вся мудрість їх.
28. Тодї до Господа вони у своїй тїснотї взивають, і він виводить їх з біди їх.
29. Він переміняє хуртовину на тишину, і филї втихомирились.
30. І вони радїють, що стає тихо, і до бажаної пристанї він їх приводить.
31. Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його для синів людських,
32. І возносять його в зборі людей, і в радї старших хвалять його!
33. Він обертає ріки в пустиню, і жерела водні в суходіл,
34. Плодовиту землю - в соляний степ, за злобу живущих там.
35. Він обертає й пустиню в озера водисті, і суходіл в жерела водні;
36. І поселяє там голодних, і закладають оселю.
37. Засївають поля, насаджують виноградники, котрі видають овочі і плоди.
38. Він благословить їх, і вони вельми розмножуються; і скота дає їм не мало.
39. Часами стає їх меньше, і вони хиляються від неволї, горя і нещастя.
40. Він кидає сором на князїв, і велить їм блукати в безлюддї і в безвіддї;
41. Бідного він з нужди видвигає, і роди його, як стадо, розмножує.
42. Щирі серцем побачать се і звеселяться, і всяка несправедливість зацїпить уста свої.
43. Хто мудрий, той замітить ті речі, і нехай зрозуміють милостї Господнї.