30. Тодї Пинегас, зробивши суд, умилосердив Бога, і кара минула.
31. І полїчено йому се за справедливість з роду в рід аж по віки.
32. Ще прогнївили Бога над водами Мериви; і задля них дізнав Мойсей лиха.
33. Бо так допекли серцю його, що нерозважно говорив устами.
34. Вони не знищили народів, про котрих говорив їм Господь;
35. Але помішались з народами, і навчились звичаїв їх.
36. Почали служити божищам їх, котрі для них сїткою стались.
37. Синів своїх і дочок своїх в жертву бісам приносили;
38. Проливали кров невинну, кров синів своїх і дочок своїх, що жертвували їх божищам Канаанським; і осквернилась земля від крові.
39. І опоганили себе дїлами своїми, і творили блуд починками своїми.
40. Тодї запалав гнїв Господа на нарід його, і з'огидїло йому наслїддє його;
41. Віддав їх в руки народам, і їх ненавидники панували над ними.
42. Вороги їх гнобили їх, і вони були поневолені під рукою їх.
43. Часто спасав він їх; вони ж гнївили його радою своєю, і падали за несправедливість свою.
44. Але він зглянув на їх неволю, як почув моленнє їх;
45. І згадав він заповіт свій з ними, і жаль йому стало по великостї милосердя його.