8. Вічно памятає він заповіт свій, те слово, що заповів для тисяча родів.
9. Свій заповіт з Авраамом і свою клятву, котрою перед Ізааком клявся;
10. І поставив її законом Якову, вічним заповітом Ізраїлеві,
11. Глаголючи: Дам тобі землю Канаанську, як пай наслїддя вашого;
12. Як була їх ще мала горстка, дуже мала, а між ними чужі,
13. І як вони від народу до народу переходили, з одного царства до другого люду.
14. Він не допустив нїкому робити їм кривду, і карав за них царів:
15. Не доторкайтесь моїх помазанників, і не творіть злого пророкам моїм!
16. І призвав він голод на тую землю; поломив всяке хлїбне стебло.
17. Післав перед ними чоловіка, проданого, як невільника, Йосифа.
18. Кайданами сковали його ноги; життє його було в желїзних путах,
19. Аж поки сповнилось слово його; слово Господнє явило чистоту його.
20. Післав царь, і випустив його владика народів, і вислобонив його;
21. Поставив його господарем над своїм домом, і правительом над усїм маєтком своїм.
22. Щоб князїв його здержував, як знає; і старших його розуму навчав.
23. Прийшов Ізраїль до Египту, і Яков осївся в землї Хама.
24. І розмножив дуже Бог людей своїх, і зробив їх сильнїйшими над їх гнобителями.
25. Допустив же серцю їх ненавидїти нарід його, видумувати напастї проти слуг його.
26. Післав він Мойсея, слугу свого, Аарона, що вибрав собі його.
27. Вони творили між ними знамена його і чудеса в землї Хамовій:
28. Наслав темряву і стало темно, і не противились слову його.