23. Чоловік виходить до свого дїла, і до своєї працї аж до вечора.
24. Як багато, Господи, творива твого! Все премудростю сотворив єси, земля повна багацтва твого.
25. Те море, велике і на всї сторони широке: там ворушиться безлїч зьвірини, малої і великої.
26. Там судна дорогу верстають, за ними кит, котрого сотворив єси, щоб там побивався.
27. Всї вони тебе дожидають, щоб їжу їх у свій час дав їм.
28. Ти даєш їм, вони збирають; ти відчиняєш руку твою, вони добром насичаються.
29. Ти одвертаєш лице твоє, вони лякаються; возьмеш духи їх, вони, визївнувши, у порох повертаються.
30. Пішлеш твого духа, будуть сотворені, та й обновиш лице землї.
31. Слава Господня буде по віки, Господь буде радїти творивом своїм;
32. Він погляне на землю, і вона тремтить; доторкнеться гір, і вони димують.
33. Сьпівати му Господеві, поки життя мого, сьпівати му псальми Богові мому, як довго життя стане.
34. Нехай буде люба йому думка моя, і звеселюся в Господї.