2. Ти сьвітлом, як шатою, покрився, розіпняв небеса, як плахту наметну;
3. Поставив двори свої над водами, обертаєш хмари на колесницю для себе, ти несешся на крилах вітру;
4. Ангели твої в тебе послами, слуги твої - огонь пожираючий.
5. Він утвердив землю на підвалинах її; вона не захитається по віки;
6. Безоднями покрив її, як одежою, води стояли понад горами.
7. Перед грозою твоєю погнались, перед голосом грому твого помчались далеко.
8. Гори піднялися, долини спустились до місця, котре призначив для них.
9. Визначив їм гряницю, і не перейдуть її; не вернуться назад, покрити землю.
10. Із жерел посилаєш у долини потоки: шумлять вони проміж горами;
11. Напувають всю зьвірину з поля; дикі ослята гасять смагу свою;
12. Над ними кублиться небесне птаство, між віттєм голос їх роздається.
13. Ти напуваєш гори з висоти твоєї; земля насичується плодом творива твого.
14. Ти кажеш рости траві для скота і зеленинї на вжиток людям: щоб хлїба достачити із землї,
15. І вино, щоб веселило серце чоловіка; щоб міг оливою лице намастити, і щоб хлїб покріпив серце чоловіка.