Псалми 102:4-15 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

4. Як билина, серце моє обгоріло та ізсохло, вже забув я хлїб мій їсти.

5. Від голосу мого стогнання пристали костї мої до тїла.

6. Я, мов пеликан в пустинї, мов сова на руїнах.

7. Не сплю і став, як одинока пташина на криші.

8. Цїлий день кепкують з мене вороги мої; кленуться мною ті, що проти мене лютують.

9. Попіл став для мене хлїбом, а напиток мій з сльозами мішаю,

10. Задля гнїву твого і яростї твоєї; ти бо підняв мене, і кинув мене.

11. Днї мої, як тїнь зникають, і як трава я сохну.

12. Ти ж, Господи, будеш по віки, і память твоя з роду в рід.

13. Ти встанеш, змилосердишся над Сионом; час бо вже, помилувати їх, прийшов бо визначений час.

14. Твої бо слуги полюбили каміння його, і жаль їм розвалин його.

15. І побояться народи імені Господа, і слави твоєї всї царі землї.

Псалми 102