1. Молитва нужденного, що, униваючи серцем, виливає жаль свій перед Господом. Г осподи, почуй молитву мою, і прийми жаль мій!
2. Не ховай лиця твого в день тїсноти моєї; прихили ухо до мене; в день, коли призиваю тебе, не гайся, вислухай мене.
3. Бо днї мої, як дим, улїтають, і костї мої, як у жарі, тлїють.
4. Як билина, серце моє обгоріло та ізсохло, вже забув я хлїб мій їсти.