11. Говорить в серцї своїм: Бог забуває, закриває лице своє, не побачить нїколи!
12. Встань, Господи Боже, піднеси руку твою, не забудь нужденних!
13. Чому зневажає Бога безбожник, кажучи в серцї своїм: ти не будеш доходити?
14. Ти бачив, бо ти поглядаєш на тїсноту й муку, щоб віддати рукою твоєю; на тебе вповає нещасний, ти єси поміч сиротинї.
15. Переломи руку безбожникові, а за ледачими вчинками злюки слїди, аж поки вже нїчого не знайдеш.
16. Господь царь на віки вічні; народи щезають із землї його.
17. Господи! Ти почув бажання смиренних; покріпив серце їх, і прихилив ухо твоє,
18. Щоб судити правду сиротинї і пригнобленому, щоб чоловік, що із землї взявся, не лякав більше.