1. Премудрість збудувала будинок собі, витесала сїм стовпів до него,
2. Заколола жертви, налила вина й приготовила стіл у себе;
3. Розіслала служебки свої, щоб покликали з городських висот:
4. Хто невчений простак, звертай сюди! а тим, що на розум убогі, сказала:
5. Прибувайте та їжте мій хлїб і вино моє пийте;
6. Покидайте дурноту, й жийте, та ходїте стежками, що вам розум укаже!
7. Хто хоче кепкуна навчати, наживе собі неславу, а хто докоряє безбожникові, сказу собі чинить.
8. Не картай кепкуна, бо зненавидить тебе; картай мудрого, а будеш йому любий;
9. Дай науку мудрому, - зробиться ще премудрійшим, вмудряй праводушного, а він своє знаннє примножить.
10. Почин премудростї - страх Господень, а пізнаннє сьвятого - се розум;
11. Бо тілько через мене продовжиться вік твій і причиниться тобі років життя.
12. Коли ти мудрий, то мудрий єси собі на користь; коли ж пустун ти, тобі від сього шкода.