Приповiстi 7:2-14 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

2. Хорони заповідї мої й жий, і науку мою, як зїницї очей твоїх.

3. Понавязуй їх на палцї собі, й понаписуй їх на скрижалях серця твого.

4. Скажи премудростї: Ти сестра моя! а розум назви рідним (братом).

5. Щоб вони давали острах тобі від жінки чужої, що мягкими словами промовляє.

6. Ось, я раз дивився кріз крату в вікно у моїй домівцї,

7. Та й побачив серед недосьвідних, - постеріг між молодими людьми нерозумного молодика,

8. Що йшов близенько її переулок і простував до будинку її при дорозї,

9. В вечірні сумерки, в нічній темряві й мороцї.

10. І ось - зустріч йому йде молодиця в блудничій одежі, і хитрим серцем,

11. Щебетлива й невгавуща; ноги її не втерплять перебувати в домівцї в себе:

12. То на улицї, то на майдані, і переулках кує вона зраду.

13. От і обняла його, поцїлувала та й каже без сорома в лицї:

14. В мене мирна жертва: сьогоднї я сповнила обітницї мої;

Приповiстi 7