1. Мій сину! коли ти за ближнього твого поручився й дав руку твою за другого, -
2. То ти звязав себе словами з власних уст твоїх, обіцянкою сам собі сїло накинув.
3. Вчини ж, мій сину, ось що, щоб звільнити себе, - бо ти попався в руки ближньому твому: йди, впади йому, твойму ближньому, в ноги;
4. Не дай твоїм очам нї сну, анї задрімати - війкам твоїм;
5. Рятуй себе, як серна, з руки, як пташка з рук птахоловця.
6. Йди, лїнивий, до мурашки, приглянься її дїланню, й навчись розуму.
7. Нема отамана у неї, нї наставника, нї зверхника;
8. А лїтом готує вона хлїб собі, збірає в жнива корм свій.
9. Докіль спати меш, лїнивче? коли ти встанеш зо сну твого?
10. Не довго поспиш, не довго дрімати меш, не довго полежиш, згорнувши руки;
11. А прийде, як волоцюга, біднота на тебе, й недоля твоя, мов той сїпака.
12. Чоловік лукавий, чоловік безбожний ходить із льживими устами;
13. Моргає він очима, потирає ногами, дає знаки палцями своїми;
14. У серцї ж у його омана; він придумує лихо по всяк час, розсїває незгоду.