Приповiстi 5:5-15 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

5. Ноги її простують до смертї, ступнї її доходять до безоднї.

6. Як би ти захотїв слїдити за стежкою життя її, то (побачиш, що) дороги її - се манівцї, й ти не розізнаєш їх.

7. Тим то, дїти мої, слухайте мене й не відхиляйтеся від мови з уст моїх.

8. Держи дорогу свою далеко од неї, й до дверей її домівки не наближуйсь,

9. Щоб здоровля твого не оддав другій людинї й лїт твоїх мучителеві;

10. Щоб ти не годував чужих твоїм достатком, та щоб твої труда в чужий дом не переходили.

11. Навпослї ти будеш стогнати, як тїло твоє й снага твоя вичерпаєсь, -

12. Та й скажеш: О, чом же я ненавидїв науку, а серце моє не зважало на впоминання;

13. Чому я не слухав голосу вчителїв моїх, не нахиляв уха мого до наставників моїх;

14. Ось я трохи що не попав у всяке зло посеред збору й громади!

15. Пий воду з твоєї криницї, тую, що тече з власного колодязя.

Приповiстi 5