1. Мій сину! слухай уважно мудростї моєї і прихиляй ухо твоє до розуму мого,
2. Щоб заховав собі розсудок, та щоб уста твої хоронили розум. Не слухай хитрощів женщини;
3. Мед бо тече з уст чужої жінки, маснїйша над оливу бесїда в неї;
4. Та наслїдки від неї, як полин, гіркі, й гострі, як той меч обосїчний.
5. Ноги її простують до смертї, ступнї її доходять до безоднї.