1. Слухайте, дїти, науку (мою) отецьку, і пильнуйте, щоб набіратись розуму;
2. Бо я добру науку даю вам; не покидайте ж того, що заповідаю вам.
3. Я ж бо й сам був у панотця мого любимою дитиною, й неначе єдиною у неньки моєї.
4. І вчив мене панотець і мовляв менї: Вдержуй слова мої в серцї; допильновуй наказів моїх і жий (щасливо).