16. Схоче поля - є й на поле; з свого дорібку садить виноградник.
17. Оперізуєсь силою й кріпить руки свої.
18. Бачить, що праця чесна й добра, проте сьвітло в неї не гасне й пізної ночі.
19. Простягає руки до прядки, а палцї її беруть веретено.
20. Долоню свою розтулює бідному, подає руку нужденому.
21. Не боїться, що ріднї студено буде; - вся семя має подвійну одежу.
22. Робить вона собі коври; висон, пурпур - її одежа.
23. Мужа її всяке знає; сидить він у воротях між громадськими мужами.
24. Тче вона покривала й продає, а пояси доставляє купцям Финикийським.
25. Трівкість і краса - одежа її, й весело глядить вона в будущину.
26. Уста свої отвирає лиш на слова мудрі, на язицї в неї - лагідна наука.
27. Пильно вона наглядає за порядком в домі, і не знає їсти хлїба - нїчо не робивши.
28. Встають дїти, - її величають, і муж її всюди вихваляє:
29. Много женщин честивих, - ти ж усїх перевисшила!
30. Бо принада - річ непевна, пишна врода - річ минуща; богобоязлива ж жінка - от кого хвалити треба!