8. Марноту й неправду держи далеко від мене; нї злиднїв нї багацтва не давай менї, а живи тілько щоденним хлїбом,
9. Щоб я, не голоден, не відрікся тебе, кажучи: Хто менї Господь? а в злиднях не став красти, а відтак не призивав імя Бога мого марно.
10. Не прискаржуй злобно раба перед його паном, щоб той не прокляв тебе, й ти не провинився.
11. Є такі, що проклинають і рідного батька; є, що не благословляють і рідної неньки.
12. Є такі, що в себе в очах чистими здаються, хоч вони не вмиті з поганї своєї.
13. Є такі, що в гору глядять очима, геть то піднімають повіки свої.
14. Є такі, що в них зуби, як мечі, а челюстї - ножі, щоб убогих пожирати і злиденних їсти.
15. Ненаситність дві дочки має: "давай, давай!" А навіть - три ненаситні, ба й четверта не скаже: годї!
16. Преисподня та й утроба неплодна: пісковина, що води несита, земля, що поливаннєм, та огонь, що не скаже: годї!
17. Око, що поругає батька й не знає покори перед матїррю, нехай виклюють ворони на ріцї й вижруть орлята.
18. Троє річей дивовижних на сьвітї про мене, ба чотирох я не розумію;
19. Шлях в орла під небесами; дорога гадини на скелї; дорога корабля на морі, й дороги мужчини до дївчини.
20. Та й у перелюбницї стежка такова ж: вдовольнилась, обтерла рот собі, та й каже: Я ж нїчого поганого не зробила!