Приповiстi 30:1-12 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

1. Се слова Агура, сина Якейового, - слова вдуновені, що сказав їх сей чоловік Ітіїлові й Укалові:

2. Справдї, я більший невіжа, нїж хто небудь зміж людей, і мудростї людської нема в менї;

3. Я премудростї не вивчивсь, і знання сьвятих я не маю.

4. Хто взійшов на небо, й зійшов із неба? Хто вітри стулив у кулацї в себе? Хто, мов в одежину, повгортав води (надземні)? Хто поставив всї земні гряницї? Яке імя йому? Яке імя синові його? Хиба ти се знаєш?

5. Всяке слово в Бога - чисте; він - охорона вповаючим на його.

6. Не додавай нїчого до слів його, щоб він не доказав тобі твоєї неправди.

7. Двох речей прошу я в тебе, не відкажи менї, покіль я умру:

8. Марноту й неправду держи далеко від мене; нї злиднїв нї багацтва не давай менї, а живи тілько щоденним хлїбом,

9. Щоб я, не голоден, не відрікся тебе, кажучи: Хто менї Господь? а в злиднях не став красти, а відтак не призивав імя Бога мого марно.

10. Не прискаржуй злобно раба перед його паном, щоб той не прокляв тебе, й ти не провинився.

11. Є такі, що проклинають і рідного батька; є, що не благословляють і рідної неньки.

12. Є такі, що в себе в очах чистими здаються, хоч вони не вмиті з поганї своєї.

Приповiстi 30