20. Його премудростю створились (морські) безоднї, і хмари кроплять росою.
21. Мій сину! не спускай їх із очей твоїх; ховай розум і розумную обачність.
22. Вони будуть жизнею душі твоїй і окрасою шиї в тебе.
23. Тодї ходити меш безпечно дорогою твоєю, й нога твоя не спіткнеться.
24. Коли лягати меш - не будеш боятись, а коли заснеш, - сон твій солодкий буде.
25. Не злякаєшся наглого страху, анї пагуби від безбожників, як на тебе спаде;