17. Усї шляхи її - шляхи приятні, і всї стежки її - задоволеннє (серця).
18. Вона - деревом життя про тих, хто її здобуде, й щасна доля тих, хто її держиться.
19. Премудростю Господь поставив землю, а розумом утвердив небо.
20. Його премудростю створились (морські) безоднї, і хмари кроплять росою.
21. Мій сину! не спускай їх із очей твоїх; ховай розум і розумную обачність.
22. Вони будуть жизнею душі твоїй і окрасою шиї в тебе.
23. Тодї ходити меш безпечно дорогою твоєю, й нога твоя не спіткнеться.
24. Коли лягати меш - не будеш боятись, а коли заснеш, - сон твій солодкий буде.
25. Не злякаєшся наглого страху, анї пагуби від безбожників, як на тебе спаде;
26. Бо Господь буде надїєю тобі, й стерегти ме, щоб за ногу не спіймався.
27. У нуждї помогти бідасї не одхиляйся, коли рука твоя здолїє се зробити.
28. Не говори твойму ближньому: Йди собі й прийди знов, завтра дам тобі, коли маєш при собі. (Бо не знаєш, що принесе день завтрішнїй.)
29. Не мисли зла тому, хто безпеч із тобою живе.
30. Не сварись із чоловіком, не маючи причини, як він тобі не заподїяв злого.
31. Не завидуй чоловікові, що поступає напастливо, й не вибирай для себе дороги його;
32. Бо гидує Господь переворотним, а з праведними у нього спільність.
33. Господнє прокляттє на домівцї безбожних, а праведних житло він благословить.
34. З недовірків Господь сьміється, покірним же дає він благодать.