11. Кар Господнїх не відкидай, мій сину, й не вважай собі за тягар картання його;
12. Кого бо любить Господь, того він і карає, і ласкавий він до того, як отець до сина свого.
13. Блажен той чоловік, що придбав собі мудрість, і чоловік, що вмів добитися до знання.
14. Бо набуток се лїпший як набуток срібла, і хісна з його більш як із золота.
15. Коралї дорогі, да не такі як мудрість, і нїчо з того, що ти бажаєш, не зрівняєся з нею.
16. В правій руцї в неї - життє на сьвітї довге, а в лївій у неї - багацтво й слава.
17. Усї шляхи її - шляхи приятні, і всї стежки її - задоволеннє (серця).
18. Вона - деревом життя про тих, хто її здобуде, й щасна доля тих, хто її держиться.
19. Премудростю Господь поставив землю, а розумом утвердив небо.
20. Його премудростю створились (морські) безоднї, і хмари кроплять росою.
21. Мій сину! не спускай їх із очей твоїх; ховай розум і розумную обачність.
22. Вони будуть жизнею душі твоїй і окрасою шиї в тебе.
23. Тодї ходити меш безпечно дорогою твоєю, й нога твоя не спіткнеться.