4. Правосуд царя скріпляє країну, хто ж бажає подарунків, - пустошить її.
5. Хто леститься другу свому, стелить сїтї під ноги йому.
6. В грісї в ледачого - сїть про його, а праведний - все веселий і радуєсь.
7. Праведний щиро вникає у справу бідних, безбожний не розбірає справи.
8. Люде розворотні ворохоблять місто, мудрі ж неспокій втихомиряють.
9. Як мудрий із дурним заведе рахубу, то, чи гнїваєсь, чи сьміється, - не має спокою.
10. Безвинного не люблять душогубцї, а праведні журяться про життє його.
11. Дурний усю свою досаду виливає, а мудрий здержує її.
12. Як любо панові слухати неправди, то й всї слуги в його ледачі.
13. І бідні й деруни помішані з собою, та обох їх очам дає Господь сьвітло.
14. Коли вбогих царь по правдї судить, то престол його на все утвердиться.
15. Лоза й огроза - вони дають мудрість; та син, лишений на волю, соромить матїр.