13. І бідні й деруни помішані з собою, та обох їх очам дає Господь сьвітло.
14. Коли вбогих царь по правдї судить, то престол його на все утвердиться.
15. Лоза й огроза - вони дають мудрість; та син, лишений на волю, соромить матїр.
16. Як множаться безбожні люде, множиться й беззаконність, та праведні побачять їх погибель.
17. Карай твого сина, а дасть спокій тобі, й принесе радість серцю твойму.
18. Як нїкому, (Божу) обявляти правду, ійде народ в розтеч; щаслив лиш той, хто додержує закону.
19. Словами годї раба навчити; хоч він їх і чує, та що ж не слухає.
20. Чи бачив ти чоловіка, прудкого до мови? - на дурного більш надїї анїж на його.
21. Коли слуга з малку в розкошах зростає, схоче він опісля зробитись сином.
22. Чоловік гнївливий розводить сварку, та й палкий не трохи грішить.
23. Гординя веде чоловіка в погорду, а покірний духом наживає честї.