1. Безбожник втїкає й тодї, як нїхто за ним не жене, а праведник сьміливий як лев.
2. Коли край одступить від закону, тодї в йому много старших, а з одним розумним і тямущим мужом - він довговічен.
3. Убогий чоловік, що вбогих оббирає, - се ливень проливний, що хлїб на нивах змиває.
4. Відступники від закону безбожних вихваляють, а ті що певнять закон, - гнїв на них мають.
5. Ледачі люде не розуміють правди; хто вірен Господу, такий на все розумен.
6. Лучший той злиденник, що непорочен ходить, нїж багатир, що кривими путьми ступає.
7. Додержуєш закон, - розумний син ти в батька, з ледачими дружиш, - отця твого соромиш.
8. Хто маєтки свої намножує лихвами, збірає про того, хто помагає вбогим.
9. Хто ухо відхиляє, щоб не слухать закону, того й молитва - хиба лиш гидота.
10. Хто праведних звів на беззаконну стежку, сам упаде в свою яму, а невинним таки добре буде.
11. Чоловік багатий - мудрий в очах своїх, та злиденник розумний його осоромить.
12. Як праведні веселяться, то й велика радість, як же в гору ростуть безбожні, ховаються люде.
13. Хто прикриває гріхи свої, не зазнає щастя, а хто признається й їх покине, той ласки доступить.
14. Щасливий чоловік, що все в страсї ходить; хто ж серце запече, у біду попаде.
15. Як лев рикаючий й ведмідь голодний, так пан безбожний убогій людинї.
16. Нерозумний володїтель тїснить людей многих, хто ж користї не любить, - життє продовжає.
17. Чоловік, що привинивсь проливом людської крови, - хоч би втїкав і в могилу, нїхто його не здержить.
18. Хто ходить в невинностї, не дознає шкоди, хто ж ступає путьми кривими, - на одній з них впаде.
19. Хто паше свою землю, мати ме що їсти, хто ж любуєсь у неробстві, глодати ме злиднї.