Приповiстi 27:17-27 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

17. Як залїзо гострить залїзо, так гострить чоловік зір друга свого.

18. Хто стереже свою фиґовину, той їсти ме фиґи з неї, а хто береже добра пана свого, той у добрій славі буде.

19. Як у водї лице відбиваєсь до лиця, так само й серце чоловіче - до чоловіка,

20. Ненаситня безодня й пекло, - оттак неситі й очі людські.

21. Що огонь про срібло, про золото ж піч те про людину уста, що хвалять її.

22. Товчи безумного так як зерно у ступі, - не вилущиш його з дурноти його.

23. Назирай пильно за скотом твоїм і май стараннє про череду твою;

24. Добуток бо не на віки, бо й власть - чи ж вона переходить із роду в рід?

25. Показується трава, виказуєсь зелень, та й збирають по горах сїна.

26. Ягнята дають тобі одежу, козли - за що купити поле.

27. Доволї молока козиного на їжу тобі, на їжу родинї твоїй, та й на прожиток челядї твоїй.

Приповiстi 27