19. Так і чоловік, що зрадливо шкодить ближньому свому, а потім каже: "Я тільки жартував!"
20. Як дров не підкладай, огонь потухне хутко: На ухо не шепчи, - втихне ворожнета.
21. Як уголь про жар, а дерево про огонь, так і сварливий про те, щоб роздувати сварку.
22. Слова підшепника - як ласощі, й вони ввіходять в черево глибоко.
23. Що глиняна посудина, обтягнена нечистим сріблом, те саме бутні уста й злобнеє серце.
24. Устами ворог придобряєсь, а в серцї зраду він голубить.
25. Не вір йому, як він ласкавенько говорить, бо сїм гидот седить у його серцї.
26. Хоч ненависть він тайно ховає, то відкриєсь злоба його серед громади.
27. Хто яму вириє, сам упаде в неї, а хто котить каменя в гору, до того він і вернесь.
28. Зрадливий язик ненавидить тих, кого він ранить, і лестючі слова погибель готують.