7. Бо красше, коли тобі скажуть: "Ходи сюди висше", анїж би тебе понижено перед значним, що його вбачали очі твої.
8. Судитись не хапайсь, бо що робити будеш, як вкінцї супротивник твій засоромить тебе?
9. Судися з противником твоїм, але тайни його не зраджуй,
10. Щоб хто не насьміявсь із тебе, се почувши, а тодї неслава твоя все буде на тобі.
11. Як золоті яблочка на прозорій срібній тарілцї, так слово, сказане до ладу.
12. Як перстень золотий, й дорога прикраса, так мудрий докірник уважному уху.
13. Чим у жнива снїжна прохолода, тим є вірний посланець тому, хто його послав; він приносить відраду душі свого пана.
14. Як хмари й вітри без дощу, так чоловік, що голосно говорить про дарунки, яких не дає.
15. Лагідність прихиляє ласку вельможних, і мягкий язик ломить тверду кістку.
16. Коли знайшов ти мед, так їж до схочу, та гляди, щоб з переситу не довелось, його вернути.
17. Не вельми то вчащай до дому твого друга, а то переситиш його й станеш ненавистним.
18. Що молот і меч та гострая стріла, те чоловік, що ложно сьвідчить на ближнього свого.
19. Що зуб спорохнїлий та нога болюча, те саме надїя на невірного в день нужди.
20. Роздягти в день холодний, й налити оцту в рану, - все одно, що сьпівати піснї зжуреному серцю.