14. Як хмари й вітри без дощу, так чоловік, що голосно говорить про дарунки, яких не дає.
15. Лагідність прихиляє ласку вельможних, і мягкий язик ломить тверду кістку.
16. Коли знайшов ти мед, так їж до схочу, та гляди, щоб з переситу не довелось, його вернути.
17. Не вельми то вчащай до дому твого друга, а то переситиш його й станеш ненавистним.
18. Що молот і меч та гострая стріла, те чоловік, що ложно сьвідчить на ближнього свого.
19. Що зуб спорохнїлий та нога болюча, те саме надїя на невірного в день нужди.
20. Роздягти в день холодний, й налити оцту в рану, - все одно, що сьпівати піснї зжуреному серцю.
21. Голоден ворог твій, ти хлїбом нагодуй; а хоче пити він, подай води напитись;
22. Тим бо збереш жарюче углє на голову йому, й Господь се нагородить тобі.
23. Північний вітер дощ наганяє, а потайний язик сердиті лиця робить.
24. Лїпше жити в кутку на крівлї, нїж з жоною сварливою у широкій хатї.
25. Як прихолодная вода душї у згазї, так добра звістка з далекої країни.
26. Як скаломучений колодїзь чи криниця, так правий, що тремтить перед безбожним.