Приповiстi 24:4-14 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

4. Знаннє же сповняє внутро його всяким дорогим і прекрасним майном.

5. Мудрий чоловік потужен, і розум піддержує силу в чоловіка.

6. Тим то й війну веди з розвагою, а добрий конець буде, як буде доволї нарад.

7. Про дурного мудрість - річ надто висока, й в брамі* нї пари він із уст не пустить.

8. Хто задумає заподїяти лихо, того й лиходїєм називають.

9. Помисл дурноти - гріх; зрадник - людям гидота.

10. Коли ти в бідї показавсь безсилком, то бідна сила в тебе.

11. Рятуй тих, що їх на смерть ведуть, а тих, що їх засуджено на страченнє - чи ж покинеш їх?

12. Скажеш може: Ми про се не знали! Та, може, й той не знає, що вивідує серця? Той, що дивиться тобі в душу, той се знає, й відплатить чоловікові по вчинках його.

13. Їж, сину мій, мед, бо він смачний, й крижку, бо солодка вона піднебенню:

14. Оттаке й спізнаннє мудростї для душі твоєї. Як ти вже знайшов її, то й придбав будущину ти, й надїя твоя не даремна.

Приповiстi 24