22. Бо нагло прийде погибель від них, - і біду від обох - хто її наперед узнає?
23. Сказано ще й се мудрими: Вважати в судї на особу - се погано.
24. Хто винуватому скаже: "Ти невинен", того клясти ме люд, того зненавидить народ;
25. Хто ж викаже його вину, тих будуть любити й благословити.
26. Хто відказує по правдї, наче в уста цїлує.
27. Упорай перш твої поза домом справи, упорай перш усе на твойму полі, а тодї вже й в твоїй домівцї розпоряджуй.
28. Не будь льживим на ближнього твого сьвідком; чого ж бо тобі оманювати устами твоїми?
29. Не говори: Як він менї вчинив, так само й я йому вчиню: відплачу чоловікові по вчинкам його.
30. Йшов я раз попри поле чоловіка лїнивого, й уз виноградний сад чоловіка скупоумного:
31. Дивлюсь - терниною все позаростало, земля кругом кропивою окрилась, а камінна огорожа розвалилась.
32. Споглянув я й взяв се до серця, споглянув та й навчивсь такій пересторозї:
33. Не довго будеш спати, не довго дрімати; не довго - згорнувши руки, полежиш, -
34. Аж ось прийде, мов прихожий, вбожество твоє, й нужда твоя - мов чоловік оружний.